|
- Героям Майдану
***
Перед
Майданом не вдягнути маску
Він бачить все крізь прорізи очей
Скидаю шапку і стискаю каску
Серед його обпалених ночей
Мене до долу довго притискало
Та я в собі лежачий камінь зрушив...
Щоб все на ваші голови не впало
Не доведіть до краю мою душу
Страшних
завалів щоб не розгрібать
Ми кріпим скелю проти камнепаду
Не хочем більш бруківку розбирать
Дніпро і Дон, козацьку кличте раду !
Не
до речей прислухатись... До себе !
Бо кожен з нас в собі відчув людину...
Стоїм по всій країні просто неба
І дивиться нам в очі Україна
"Понятія"
провладні всі порушує
Піднесеність задимлених облич
Звитягу що дивує і зворушує...
Піди купи або в когось позич
Нехай
хлопчачих шкарубких долонь
Ні зброя, ні жорстокість не торкнеться
Не стисне болем посивілих скронь
І не розірве материнське серце
Хай
кожен крок веде на вірний шлях
І людяності хай усім нам вистачить
Хай влада не зганьбить себе в віках
Згадавши, що вона не вище істини
***
Ой,
хлопці, хлопці ! Як душа пече
У вас такі ясні глибокі очі...
Не ляжуть ці долоні на плече
Що десь від сліз здригається щоночі
Долоні,
що замість дівочих рук
Вдень і вночі щити свої стискали
Долоні, що сердець гарячих стук,
Під "ще не вмерла" міцно притискали
Вона
не вмерла вам всім завдяки
А ви поклали і тіла і душі ...
За вами всі загиблі козаки
Стояли, і стояли непорушно
Лиш
з чистої крові козацьких лав
Таких героїв можна відродити
Це ж їхні душі в вас Господь уклав
Щоб звідти нас зуміли захистити
Тепер
уже побачив цілий світ
Як вміють гинуть справжні українці
За волю й честь - кобзарський заповіт
Вбивали вас нещадно поодинці
А нам в очах перевертався світ
Жах !!! Божевілля !!! Бійня !!! Що це ?!! Де це ?!!
Свідомість не приймала, тільки лід
Кував нам кров і не пускав до серця
А ви своєю заливали шлях
Незламні,
мужні, відчайдушні, гідні
А по тих збитих із досок щитах
Летіли наскрізь кулі бронебійні
Кидались
до поранених тягти
І падали на них навиліт вбиті
А наші душі рвались захистить
Прикрити небом в весняній блакиті...
Лишайтесь
з нами хлопці, аж до поки
Не виборем все те, за що ви полягли
А вже тоді підете у віки
Осяяні, звитяжні, чорнобриві
Небесна
Сотне, вишикуйся знов !
На варту неусипну і щоденну !
Країно, не змарнуй же їхню кров !
І жертву цю не зрадь неоціненну !
***
Лист до рідних з
Майдану
Кохані,
любі, як вам пояснити...
Ще слів таких пекучих не знайшли
Майдан їм на наругу полишити
Вмираючи від куль, ми не могли
Майдан,
що наче очі нам відкрив
Де цілий світ нам став до болю рідним
За бидло нас тримали, за рабів
Аж раптом ми такі на диво гідні
Шляхетність,
честь для них порожній звук
Ми ж тут цього занадто відчували
Тут тисячі безстрашних вірних рук
Нам вижити весь час допомагали
Піднесеність,
натхненність дивовижна
Так тепло, щиро, мужньо, не за гроші
Яка ж свята в жінок душа і ніжна
А дух наш - він таки непереможний
***
Все
началось бессмысленно и дико
Где мы живем ? В какой бандитской хрени ?
Месили жестко, мерзко и безлико
И явно опускали на колени
Уже
почти уснувших в знак протеста
Студентов, школьников и просто мирных граждан
Нас просто тупо ставили на место
И на коленях очутился каждый
В
недоуменьи кровь текла по лицам
И если не протухла, то кипела
«А недовольных властью по темницам»
Чтоб эта тварь и пикнуть не посмела
Им
бы смеяться, строить, жить, любить
А не идти на баррикаду снова
В такой стране им не хотелось жить
Но за нее на смерть они готовы
Цинично
неприпуденную ложь
Глотали мы без лишних доказательтсв
Входила в жизнь легко в масло нож
Муть тошная их лжиывых обязательств
Народ
привычный, можно все отнять
Не в европейких ценностях тут дело
Но в грязь его достоинство втоптать
Власть, от души стараясь, не сумела
Здесь
можно красть и врать из года в год
При этом благодушно улыбаться...
Но подло ненавидеть свой народ ?
Не слышать, презирать, потом бояться ?
Им
бы смеяться, строить, жить, любить
А не идти на баррикаду снова
В такой стране им не хотелось жить
Но за нее на смерть они готовы
Еще
вчера неверие, усталость
Сегодня ж безразличия не стало
И даже с сонных душ слетала вялость
А человечность просто удивляла
Мы
вам не судьи, «Беркут». Бог мудрей...
Вам все по пунктам наглухо вдолбили
И на себя смотреть как на людей
Старательно и жестко отучили
Призывниками
смело грудь прикрыли
«Титушек» в МВД переодели
И снайперов надежно загнездили
Но главного предвидеть не сумели ...
Им
бы смеяться, строить, жить, любить
А не идти на баррикаду снова
В такой стране им не хотелось жить
Но за нее на смерть они готовы
Автор текстов Смолий Елена
|
